Ви дуже раді стати батьком, і це ще, м’яко кажучи. Але ви відчуваєте емоційне виснаження? І не тільки виснаження, але й трохи розчарування? Ласкаво просимо до “післяпологового клубу татів”.

Не обов’язково, що ви, або ваша дружина матимете досвід відчути так званий післяпологовий «материнський смуток» – «бейбі-блюз», чи синдром третьої доби – найбільш поширений розлад настрою. Не тільки мама схильна до післяпологової депресії, а й тато. Будьте сильними. Саме татові потрібно буде мати терпіння святого, витривалість тріатлоніста та велике почуття гумору, щоб пережити цей період адаптації.

Що робити перший місяць?

• Звикайте до сну інтервалами. Дуже справедливо щодо дружини чергувати біля ліжечка вночі по черзі. Навіть якщо дружина годує грудьми та не “потребує” вашої допомоги о 3-й ночі, все одно будьте готові допомогти у зміні підгузок. Крім того, ці нічні обійми є першими тілесними контактами. Не пропустіть їх. І навіть якщо ви втомилися протягом дня, дозвольте дружині подрімати, тим часом візьміть опіку над дитиною собі. Звичайно, вам двом не завадило б подрімати, але пам’ятайте, що жінці потрібно відновитися фізично після пологів (якщо це ГВ, її організм витрачає багато енергії на виготовлення молока). Вибачте, але вона безперечно виграє змагання з виснаження.
• Слідкуй за її настроєм. Розлад настрою, «материнський смуток» – «бебі-блюз» – це одна річ, таке трапляється й з часом минає. А от справжня післяпологова депресія – це інша річ. Це серйозний медичний стан, який потребує лікування.
• Піклуйтесь й про себе. Ваші гормони теж “бешкетують” і це нормально, зважаючи, що у вас з’явилася новонароджена дитина, стрес останні дев’ять місяців та підвищений рівень відповідальності дає про себе знати. По факту, один з чотирьох батьків відчуває батьківську післяпологову депресію. Ви можете відчувати себе зовсім невидимим, або ви можете відчути себе перевантаженим всім тим, що від вас очікують. Підіймайте свій рівень енергії смачною їжею та відпочивайте коли є можливість. І якщо ви підозрюєте, що маєте батьківську післяпологову депресію, поговоріть зі своєю коханою або надійним другом, або членом сім’ї про це і не соромтеся звертатися за професійним лікуванням, заради вашого здоров’я та вашої дитини.
• Будьте добрим до неї. Візьміть на себе основну частину домашніх справ. Якщо є можливість найняти помічницю – чудово, краще проведете цей час із дитиною та одне з одним. Зробіть їй сендвіч, доки вона годує грудним молоком. Зробіть масаж. Та обіймайте її без причин.
• Рівноцінне батьківство. Двоє батьків – робота на двох. Розділіть догляд за дитиною рівноцінно. Починаючи від купання та підгузок до гойдання та співу. Не хвилюйтеся, що ви не дуже вправні, ніхто не народжується зі знаннями по догляду за дитиною. Не переймайтеся, що ви робите щось не так, як мати чи якийсь ваш знайомий. У кожного свій досвід та свій підхід.
• Будьте терплячими, коли мова йде про інтим. Можливо всередині вас йтиме бій між батьком який хоче спати та чудовим коханцем, та переможе батько. Згодом інтимне життя налагодиться і буде таким як до пологів, а може й краще, але не поспішайте. Жінці потрібне фізичне відновлення. Нарешті, коли прийде час відновити інтимні стосунки вам доведеться діяти дуже повільно та надзвичайно м’яко. Запитуйте чи їй добре, чи не болить, що ви можете зробити аби допомогти. Сфокусуйтеся на попередніх ласках, не поспішайте, потрібен час для “розігрівання”, багато масажу, вам знадобиться додаткове “змащення”, оскільки через гормональні зміни може бути досить сухо. Й сильно не дивуйтесь, якщо молоко бризне в око.