Послуга післяпологового догляду за мамою — що це і навіщо?
Послуга післяпологового догляду за мамою — що це і навіщо?

Коли в родині з’являється дитина, всю увагу й турботу спрямовано на неї. Близькі люди можуть годинами тішитися дитиною, не помічаючи потреб головної героїні подвигу дітонародження, людини, чиє тіло виконало надроботу, — мами.

Жінка, яка народила дитину, теж новонароджена і потребує уваги й турботи. Проте так склалося, що через низький рівень культури турботи про маму в суспільстві сьогодні в Україні немає умов і можливостей для якісного відновлення жінок після пологів. У нас існують такі поняття й процеси, як ведення вагітности й ведення пологів, але немає третього, не менш важливого компонента — ведення періоду після пологів. Хоча від якости післяпологового відновлення залежить надалі психічне і фізичне (репродуктивне й не тільки) здоров’я жінки, зокрема довготермінове, адже ускладнення можуть давати про себе знати й через багато років після пологів.

1. ЯКА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ З ПІСЛЯПОЛОГОВИМ ВІДНОВЛЕННЯМ? РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНОГО ОПИТУВАННЯ ГО «КЛУБ ПІДТРИМКИ ВАГІТНОСТІ ТА МАТЕРИНСТВА “ЛАДА”».

Загалом питання якості відновлення після пологів сьогодні в Україні не досліджено. Ми з іншими учасницями ГО «Лада» вирішили зробити перший крок до вивчення й актуалізації цієї проблеми: торік ми прокомунікували з нашими підписницями, запитали про їхній досвід і якість відновлення після пологів.

Наше опитування швидко розлетілося мережею, і за місяць ми зібрали та обробили 1500 анкет від жінок, котрі народили в період з 2017 по 2019 рік.

Слід зазначити, що більшість жінок, які відповіли на анкету, проживають у Києві й загалом цікавляться цією темою, мають базове розуміння про період після пологів. Утім, їхні відповіді підтвердили, що справи з післяпологовим відновленням в Україні не дуже добрі.

  • Половина опитаних жінок, повернувшись із пологового будинку, одразу взялися до побутової праці самі, без помічників/-ць. Це всупереч рекомендаціям хоча б два тижні приділити відновленню і більшість часу перебувати в горизонтальному становищі. Така ситуація може призвести до серйозних ускладнень зі здоров’ям, адже тілу потрібен час на відновлення від великого стресу пологів і вагітности.
  • Половині жінок у перші три місяці банально бракувало сну, смачної їжі, більшої участи близьких у побутовій і доглядовій праці. Кожна третя жінка замість підтримки відчувала втому від дорікань і критики. Майже всі опитані жінки хотіли мати можливість відпочити. Задовольнити ці потреби неважко, якщо заздалегідь підготуватися до цього періоду, мати інформацію, підтримку та рівний розподіл побутової й доглядової праці.
  • Кожна друга мама чула небажані поради, осуд, зневагу від інших людей (лікарів, родичів, друзів і незнайомих).
  • 60 % жінок поскаржилися на свій емоційний стан у перші три місяці після пологів; 52 % відчували проблеми з фізичним відновленням; 44 % мали труднощі з грудним вигодовуванням, а 22,5 % було непросто взаємодіяти з дитиною.

 

Тільки подумайте: більшість молодих мам мали емоційні проблеми в перші місяці після пологів, проживали симптоми післяпологової депресії, а половина переживала проблеми з фізичним відновленням.

Дуже лякає те, що кожна п’ятнадцята мама, яка заповнювала анкету, думала про те, щоб заподіяти шкоду собі або дитині.

Усі ці результати свідчать про одне — в Україні жінки не отримують достатньо підтримки після пологів і не мають можливостей для якісного відновлення.

Причина цьому не одна, і нижченаведений перелік їх не вичерпує.

1.      Інформаційна необізнаність: у більшості шкіл для вагітних розповідають про пологи й догляд за малюком, і майже ніде не говорять про відновлення мами в перші місяці.

2.      Відсутність роботи із сім’ями: родина не завжди знає, що на неї чекає, не розуміє проблем породіллі, може знецінювати ускладнення, не знати базової симптоматики післяпологової депресії, щоб допомогти; сама мама не знає, що відбуватиметься з її тілом, емоціями, гормональною системою.

3.      Обтяження гендерними ролями: у більшості випадків доглядова й побутова праця лягають саме на плечі жінки, хоча чоловік фізіологічно не може хіба що годувати груддю, а до будь-якої іншої праці для забезпечення здорового клімату в родині і якісного відновлення жінки після пологів його можна залучати.

4.      Низький рівень культури турботи про маму в нашому суспільстві: не облаштовані для мам із малятами простори, не завжди толерантне ставлення до жінки з немовлям.

5.      Відсутність післяпологової підтримки на рівні державної програми, яка сприяла б якісному відновленню.

У цій статті хочу зосередити увагу на останньому пункті, точніше, на одному з компонентів такої можливої програми — послузі післяпологового догляду саме за мамою, для того, щоб створити їй умови й можливості для якісного відновлення після пологів. У різних країнах передбачено інформаційну і психологічну підтримку молодих мам, увагу ж членкинь нашого ГО «Клуб підтримки вагітности та материнства “Лада”» привернула нідерландська модель, тому що їхня послуга містить також побутовий компонент.

2. ЯК У НІДЕРЛАНДАХ ПІКЛУЮТЬСЯ ПРО НОВОНАРОДЖЕНУ МАМУ

Послуга післяпологового догляду в Нідерландах називається Краамзорг (Kraamzorg). Її надають жінкам і їхнім дітям у середньому 8–10 днів після пологів. Зазвичай це 49 годин обслуговування, але цей час може бути збільшено, наприклад у разі багатоплідної вагітности чи кесаревого розтину.

Kraamverzorgster (медичний працівник чи працівниця, який/яка безпосередньо надає цю послугу) відвідує молоду маму, щоб:

  • забезпечити їй умови для якісного відновлення після пологів,
  • допомогти налагодити зв’язок із дитиною,
  • розповісти й навчити доглядати, купати, піклуватися про дитину, вміти визначати її потреби,
  • допомогти налагодити процес годування дитини (грудного або сумішшю),
  • промоніторити стан здоров’я матері й новонародженої дитини,
  • забезпечити чистоту й безпеку в приміщенні, де перебувають мама з дитиною,
  • допомогти виконувати домашні обов’язки для забезпечення достатнього відпочинку матері (наприклад, за можливости забрати старшу дитину зі школи).

На офіційних сайтах служб, які надають послугу Краамзорг, звертають увагу, що людина, яка надає послугу післяпологового догляду, — це саме помічник/-ця для мами. Він/вона має підлаштовуватися під потреби й графік родини, поважати рішення мами щодо вибору способу вигодовування, не втручатися там, де допомога не потрібна.

Договір про надання такої послуги зазвичай підписують на восьмому місяці вагітности; сторони проговорюють потреби й очікування, місце народження дитини (вдома або в лікарні) та запланований спосіб народження. Відповідно до цього формуються домовленості. Після пологів мама може коригувати умови в разі потреби.

Як правило, така послуга входить повністю або частково до страхового пакета, але іноді родина повинна зробити й свій внесок. До речі, окремі страхові компанії в Нідерландах пропонують покрити додатково вартість послуг доули. Нагадаю, що доула підтримує жінок і їхні сім’ї під час вагітности, пологів та в післяпологовий період. Ця підтримка має практичний і емоційний характер, але не медичний, бо доули не є медичними працівниками/-цями.

3. ЯК ЗАПРОВАДИТИ Й АДАПТУВАТИ ПОСЛУГУ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ДОГЛЯДУ ЗА МАМОЮ В УКРАЇНІ

В Україні немає триступеневої системи рододопомоги, немає системного, стандартизованого підходу до ведення періоду після пологів, немає програми підтримки жінок після пологів. Отож нам потрібно розробити свої унікальні стандарти післяпологової допомоги й підтримки для жінок.

Для цього можна брати за основу досвід інших країн, але обов’язково адаптувати послугу до потреб українських жінок, ураховуючи їхній фінансовий і соціальний статус. Така послуга може надаватися як соціальна, або медична, або в іншому форматі. Головне питання сьогодні не у формі, а в пропрацюванні самих ідей та місії послуги, її наповненні й механізмах ефективного надання.

Важливо, щоб ця послуга

  1. забезпечувала інформування, емоційну підтримку і практичне передання компетенцій у питаннях відновлення матері після пологів (фізичного і психічного), годування дитини, догляду за дитиною тощо;
  2. передбачала роботу з родиною;
  3. будувалася на засадах толерантности й поваги до вибору мами (способу годування, моделі виховання, формату сну тощо),
  4. була гнучкою, щоб жінка мала змогу адаптувати її під свої потреби;
  5. послугу має надавати окремий кваліфікований медичний працівник/-ця (наприклад, медична сестра), який/яка повинен/-на мати спеціальні компетенції й цінності для надання такої послуги, а це передбачає реформування системи освіти, на що потрібен час;
  6. підлягала ефективній системі моніторингу якости й етичности спеціалістів/-ок, які її надають;
  7. підкріплювалася якісною піар-кампанією;
  8. мала видимі позитивні ефекти.

Та головне — щоб цю послугу післяпологового догляду за мамою було впроваджено. Можливо, не одразу для всіх категорій, не в усіх містах, але робити кроки в цьому напрямі потрібно вже сьогодні.

Одна з цілей ГО «Лада» — ініціювання і підтримка впровадження такої послуги в Україні.

Сьогодні, в умовах пандемії COVID–19, наша організація починає розробляти Гарячу лінію підтримки батьків після пологів. На початку червня 2021 року кожна родина в Україні зможе зателефонувати й отримати відповіді на свої питання в таких сферах, як післяпологове відновлення жінки, психологія, ендокринологія, гінекологія, догляд за немовлям, грудне вигодовування, сон немовляти, юридичні питання.

Гарячу лінію організовано в рамках проєкту «Європейський Союз для сталости громадянського суспільства в Україні», що його впроваджує Isar Ednannia за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Авторка – Марина Марченко, співзасновниця і голова ГО «Клуб підтримки вагітности та материнства “Лада”».

Редакторка — Юліана Зелена.

Текст підготовлено в співпраці з Гендер в деталях

 

ГО «Лада» в соціальних мережах:

https://www.facebook.com/GOkpvmLada

https://www.instagram.com/go.lada

 

Телеграм-бот підтримки мами після пологів:

https://t.me/GO_LadaBot

 

Щоб мама була в ресурсі!

Поділитись матеріалом