Психологічні труднощі після пологів переживає майже кожна українська мама — 96%, але лише 7% звертаються по професійну допомогу. Дві третини (72%) стикаються з фінансовими проблемами у післяпологовий період, тобто у перші 6–8 тижнів після народження дитини. Про ці та інші виклики йдеться у першому комплексному дослідженні «Якість відновлення жінки після пологів», яке 28 серпня в Києві презентували громадська організація «Генерація матерів Лада» у співпраці з Міністерством охорони здоров’я.

Основні результати дослідження

Результати опитування вказують, що більшість українських жінок після пологів стикаються одночасно з фізичними ускладненнями, психологічними викликами та фінансовим тиском, і при цьому мають обмежений доступ до кваліфікованої допомоги та якісної інформації.

Зокрема, 39% опитаних жінок мали основні симптоми можливих гінекологічних ускладнень і порушень роботи органів малого таза в перші 2 місяці після пологів, 41% респонденток повідомили про основні симптоми можливих гормональних, дерматологічних порушень і дефіциту нутрієнтів і мікроелементів у перші 2 місяці після пологів.

При цьому, 18% жінок з тих, які мали симптоми можливих гінекологічних ускладнень і майже половина (49%) жінок з тих, які мали симптоми можливих гормональних, дерматологічних порушень, нічого не робили з ними. Серед причин не звернення до спеціалістів респондентки здебільшого називають: нестача часу через постійний догляд за дітьми, сприйняття симптомів як нормальних, фінансові труднощі й недоступність лікарів у населеному пункті.

Дані промовисто свідчать і про масштаби психологічних труднощів після пологів. За результатами дослідження, 96% жінок стикнулися з психологічними труднощами в перші місяці після пологів. Лише 7% звернулися по професійну допомогу, тоді як 45% — тільки до близьких, а 18% жінок  не вживали жодних заходів. Більше того, кожна 11-та жінка думала про смерть, самогубство чи суїцидальний план (9%). Кожна 14-та жінка думала про завдання шкоди дитині (7%). 

При цьому, психологічні труднощі після пологів виникають у жінок усіх рівнів доходів, незалежно від статусу проживання з партнером та досвідом внутрішнього переміщення. 

Для всіх опитаних жінок відновлення було ускладнене переживаннями через війну й пов’язаними з нею небезпеками, мобілізацією або ризиком мобілізації партнера, фінансовими труднощами й загальним фізичним і психологічним станом після пологів.

72% жінок зіштовхнулися з фінансовими труднощами після пологів, 10% доводилось брати споживчі кредити або позичати гроші для покриття базових потреб.

Крім того, відновлення після пологів також ускладнюється низьким рівнем залученості партнерів до догляду за дитиною: лише один із чотирьох батьків постійно бере участь у деяких видах догляду. Батько у родині частіше долучається до більш емоційної взаємодії з дитиною, відтак основний обсяг повсякденних обов’язків у цей період часто лежить на матерях. 60% респонденток  повідомити про те, що мали труднощі в стосунках із чоловіком чи партнером після народження дитини.

81% жінок у післяпологовий період відчуває на собі тиск суспільних вимог та очікувань. Найпоширенішим є стереотип «ідеальної матері», який включає здатність одночасно дбати про дитину, дім і власний зовнішній вигляд. 

Статистика дослідження вказує, що підготовка до післяпологового періоду значно підвищує впевненість жінок і полегшує адаптацію до нової ролі матері. Так, жінки, які були обізнані з наслідками пологів, рідше відчували самотність, тривогу в нових умовах, краще налагоджували взаємодію з партнером, якісніше відновлювалися.

Чому це дослідження є важливим?

В умовах війни та зростаючих викликів для українських родин післяпологовий період потребує особливої уваги.

Заступник Міністра охорони здоровʼя Євгеній Гончар наголосив на важливості дослідження та розповів про подальші плани роботи Міністерства охорони здоровʼя у цьому напрямі: «Станом на зараз уже багато вдалося зробити для забезпечення якісної медичної допомоги жінці та дитині на всіх етапах — від планування вагітності, через увесь її перебіг і пологи, до неонатальної допомоги новонародженим. Усе це безоплатно, адже витрати покриває держава — у межах Програми медичних гарантій. Водночас надзвичайно важлива постійна підтримка матері і дитини, адже мова йде про якість життя. У Міністерстві охорони здоров’я України ми продовжуємо працювати над оновленням стандартів медичної допомоги «Нормальна вагітність». Відтак, плануємо додати положення щодо післяпологового періоду, які рекомендують міжнародні організації, а також переглянути умови закупівель та специфікації до пакетів програми медичних гарантій, щоб зробити систему більш профілактичною та орієнтованою на потреби жінки».  

Катерина Левченко, Урядова уповноважена з ґендерної політики наголосила, що дослідження пропонує унікальні дані щодо залучення батьків до догляду за дитиною — лише 28% батьків скористалися відпусткою на роботу у звʼязку з народженням дитини. Відтак вона наголосила на важливості проведення роботи зі стереотипами та упередженнями щодо батьківства. 

«Матір – це мультифункціональна людина, яка може одночасно виконувати кілька завдань та комплексно дивитися на речі. Це те, що потрібно сучасному менеджменту й управлінню, і тому більше жінок, матерів у системах прийняття рішень та політичній сфері – це те, що зробить Україну стабільною і ефективною. Я бажаю жінкам після пологового відновлення думати про політичну участь і активну залученість до відновлення країни», – наголошує Катерина Левченко.

У фокусі дослідження перебували жінки, які народили в Україні, доглядають дитину або дітей, і перебувають у завершеному післяпологовому періоді. Це жінки з різними соціальними статусами та досвідами, зокрема внутрішньо переміщені особи, жінки, які виховують дитину самостійно, партнерки військовослужбовців тощо. 

«Нині маршрут жінки від пологів до відновлення описаний недостатньо чітко. У програмі медичних гарантій краще деталізовані послуги для дитини, ніж для жінки, яка народила. І це той виклик, який ми готові змінювати — щоб жінка після пологів мала не лише медичну, а й соціальну та психологічну підтримку, і відчувала, що система охорони здоров’я супроводжує її на кожному етапі», — додає голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак.

«Якісне післяпологове відновлення дуже важливе у житті жінки. Саме тоді закладається потенціал її подальшого фізичного та психологічного здоров’я, формується самоідентифікація як мами, здатність відновлюватися та повертатися до повноцінного життя. Досвід, отриманий у цей період впливає і на подальше бажання вагітніти. На жаль, сьогодні ми бачимо, що жінки залишаються сам на сам з негативними наслідками пологів у вразливому стані. Існує безліч викликів і барʼєрів, які заважають жінкам відновлюватися якісно. Це і війна, і недоступність медичних послуг, постійний фінансовий тиск, тиск суспільних очікувань, недостатня обізнанність про післяпологовий період.

Ми віримо, що дані цього дослідження допоможуть державі, суспільству й медичній спільноті почути голоси українських жінок, визнати цінність післяпологового періоду та забезпечити українкам більш безпечне, якісне і гідне відновлення», – Марина Марченко, голова та співзасновниця громадської організації «Генерація матерів Лада». 

МОЗ і «Генерація матерів Лада» вже напрацьовують рішення: оновлення клінічних протоколів; підвищення кваліфікації медичних працівників; перегляд пакета послуг у перші 6–8 тижнів після пологів; забезпечення доступної якісної інформації та підтримки родин; зменшення бар’єрів у доступі до допомоги. Ці зміни необхідні для захисту прав жінок і зміцнення добробуту сімей. 

Ознайомитися з повними результатами дослідження «Якість відновлення жінки після пологів» можна за допомогою форми на сайті «Генерації матерів Лада».
 

Презентація результатів дослідження відбулася за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.