Ненасильницький тайм-менеджмент в материнстві. Три поради, як почати встигати в материнстві знаходити час для себе.

Коли жінка стає мамою, її життя змінюється. З’являються нові умови, часові орієнтири, турботи й завдання. Більшість думок і часу займає турбота про маленьку дитину або відразу про кількох дітей. Ми в буквальному сенсі починаємо жонглювати усіма своїми завданнями й планами. І можемо не встигати виділити час для
турботи про себе, свої хобі, роботи, досягнення особистих цілей. А хочеться взяти й врегулювати всі завдання, або навпаки вже нічого не хочеться, тому що навіть якщо за щось візьмешся, то ні часу, ні сил в результаті не вистачає.

Так, планувати в материнстві складно, але все ж можливо. Я хочу запропонувати вам деякі ненасильницькі правила, які були виведені мною шляхом адаптації базових правил ефективного планування до материнства в моделі природного батьківства.

Важливо зрозуміти, що прагнення встановити тайм-менеджмент в материнстві не повинно перетворитися на насильство над собою.

Перше правило звучить так – «Ставте конкретні цілі й точно знайте, як далеко вам залишилося до них йти». Коли ви ставите собі мету, намагайтеся бути якомога більш конкретними: “Схуднути на 3 кг” краща мета, ніж “схуднути” оскільки це дає вам чітке уявлення про те, як виглядає успіх. Чітке усвідомлення того, чого ви хочете досягти, буде мотивувати вас, поки ви не дійдете туди.
Також подумайте про конкретні дії, які потрібно зробити, щоб досягти своєї мети. Пообіцяти, що ви будете їсти менше або спати більше це занадто розмито – будьте чіткими й точними: “Я буду лежати в ліжку до 22:00 в будні”, не залишає місця для сумнівів в тому, що вам потрібно зробити, і дає вам можливість легко
оцінити впоралися ви в підсумку чи ні.

Крім визначення мети, концентрувати увагу потрібно і на ваш прогрес у її досягненні. Якщо ви не знаєте, наскільки ефективно у вас щось виходить значить, ви не можете підлаштувати свою поведінку або стратегію потрібним чином і тим самим віддаляєте себе від своєї мети. Перевіряйте свій прогрес, хваліть себе за зроблене і згадуйте куди саме, до якої мети ви йдете.

Наступне правило – «Коли / якщо, то» (англ «If, then»).
Воно може бути застосоване до задоволення базових потреб мами, пошуку часу для хобі, роботи без жорстких дедлайнів, роботи по дому, турботі про себе.
Ви помічали як дітям важливі ритуали, як розуміння ними послідовностей і закономірностей стає для них зоною безпеки? «Якщо мене поклали в коляску – я йду гуляти, якщо зараз темно – значить ніч і я буду спати, якщо я заплачу – мене візьмуть на ручки, якщо я кину ложку – вона впаде.»
Так працює мозок і у дорослих, нам легше сприймати послідовності. На цьому будуються наші звички й орієнтири. Час заганяє нас в стрес, послідовність дає нам можливість.

Ось як це працює: “Я буду мити голову або писати статтю, або вчити англійську, або зроблю гімнастику для спини о 14:00”. І ось щось пішло не так в ці магічні 14:00. Щось пішло не за вашим планом і природно викликало у вас стрес, а пізніше, може й апатію, або зовсім сумніви в можливості виділяти час на себе. Навіщо нам це треба? Відпускаємо і завтра плануємо так «Коли моя дитина засне, коли він буде в колисці або на килимку, коли прийде чоловік з роботи, коли ми повернемося з прогулянки, коли буду годувати, коли він / вона відвернеться на … я зроблю … то (напишу статтю, потягну спину, виберу фото на друк, зроблю планку, пограю на гітарі, напишу звіт, зроблю замовлення) ».
Ми можемо це робити системно, тоді все менше сумнівів, відкладення і пропусків буде у нас навколо діяльності, якою хочемо зайнятися.
Почніть пробувати хотіти щось зробити для себе, подумати в який момент ви зможете це зробити й зв’яжіть це все у зв’язці IF, then.
Скористайтеся моментом, щоб досягти своєї мети. Заздалегідь вирішуйте коли, де і за яких обставин ви будете це робити.

«Порівнюйте свої досягнення зі своїм досвідом, а не з успіхом іншої людини», – ось так звучить третє правило з циклу ненасильницьких правил планування в материнстві.
«Ось вона встигає все, а я ні» – що робить з вами ця фраза? Якось відразу прикро, правда?
І ось воно почуття неповноцінності. Руки опускаються, роздратування на себе й оточення, і любові до себе не додається. А якщо сказати: «Я зараз встигаю більше, ніж 3 місяці тому» – ну от якось з любов’ю тоді виходить. З підтримкою й увагою до себе. Навіть вірою в саму себе, чи не так?
Але важливо не це, важливо те, що: по-перше – це дійсно якісний підхід до порівняння досягнень одної
окремої людини, адже враховуються всі індивідуальні вихідні дані.

По-друге – таке порівняння виводить вас в процес постійного самовдосконалення.
Адже порівнюючи себе з іншою людиною, ми ставимо висновок – як воно зараз і добре це чи ні, ми начебто впираємося постійно в стелю.

Порівнюючи все з самою собою в минулому, ставлячи себі наступні цілі, і орієнтуючись на те, що є сьогодні – це дорога вперед і вгору. Так ви будете рухатися шляхом розвитку, прагнути нескінченно до кращого.

Ще трохи прикладів. Коли не дуже добре, тому що чогось у вас менше або щось гірше: «Вона ось намалювала автопортрет, а я ні» – при такій постановці факту може виникнути питання «і навіщо намагатися мені тоді»? «Ще рік тому я не малювала зовсім, коли народилася дитина я не встигала помити голову, а зараз я вже намалювала половину картини »- і хочеться прям запитати тоді «а що ще попереду?».
Коли не дуже добре, тому що чогось у вас більше або щось краще: «Вона читає по 5 книг на рік» – а ви читаєте, наприклад, більше, по 10 книг. При такому порівнянні виникне швидше відчуття достатності, а не мотивації. «Я читаю по 10 книг на рік» – і якщо вам це подобається, якби ви встигали б більше, були б щасливішими, спробували ви більше? І в першому і другому випадку, порівняння з самою собою підштовхує до кращих змін, навіть якщо в порівнянні з іншими ви робили щось краще або більше.

Тому, пам’ятайте ваше життя – ваш особистий шлях.
Люди, цілі яких полягають в тому, щоб поліпшуватися, а не просто бути на рівні, іноді важко йдуть, але цінують подорож так само як і пункт призначення.

Плануйте, вірте в себе і крокуйте до своєї мети!

Авторка матеріалу – Марина Марченко, співзасновниця та Голова ГО “КПВМ “Лада”.