Це літо для нас, ГО «Генерація матерів Лада», було насичене розмовами про те, що для нас завжди в центрі уваги, — про життя жінок і матерів.

🤍 Ми долучалися до дискусій на різних майданчиках. Від феміністичного форуму до саміту перших леді та джентльменів, і в кожній з них ми піднімали одне й те саме питання — наскільки голосно звучить голос українських жінок і матерів там, де ухвалюють рішення.

На V Феміністичному форумі говорили про місце українського жіночого руху на міжнародній арені, а на Саміті стійкості представники різних країн ділилися своїми практиками того, як проходити крізь випробування, не втрачаючи людяності. Приємно, що серед цих понять з'явилося й українське слово — про мудрість вчитися з пережитого і перетворювати розуміння на дію.

Багато уваги приділили темі, яка нам особливо близька, — фінансовій незалежності жінок. На панелі «Невидима ціна досвіду жінок» від Projector Foundation в межах проєкту «Розраховую на себе» ми разом з іншими експертками обговорювали, як материнство, догляд за родиною чи вимушені паузи в кар'єрі впливають на дохід і професійні можливості жінок. Адже турбота про дітей — це відповідальність не лише мами, а й родини, роботодавців і держави. Коли з'являються доступні послуги догляду, гнучкі формати роботи та зрозумілі умови повернення після декрету — фінансова стійкість жінок перестає бути особистим квестом.

Ця ж тема звучала й на експертному обговоренні звіту України щодо виконання Конвенції ООН про права жінок, де ми модерували панель з економічної рівності. За цифрами про зайнятість і підприємництво завжди стоять живі історії. Мама, яка хоче повернутися до роботи, чи родини, де турбота лягає переважно на жінку. А на діалозі, організованому Українським жіночим конгресом та ПРООН, ми говорили про доглядову економіку як питання не соціальне, а економічне й стратегічне для всієї країни.

🙏 Окремим і дуже важливим для нас блоком стала тема ментального здоров'я. На Docudays UA ми були на показі фільму про Чернігівський пологовий будинок під час облоги. Історія медикинь, які приймали пологи в найважчих умовах, нагадала, наскільки багато сили й турботи стоїть за словом «підтримка». А презентація дослідження фонду Олени Пінчук про програму психологічної підтримки жінок показала: підходи, створені українськими фахівчинями під час війни, справді допомагають — і це підтверджено дослідженнями, а не лише відчуттями.

Не оминули й тему медіа. Під час дискусії на Suspilne Ukraine говорили про те, що безбар'єрність — це не тільки пандуси, а й уявлення про те, якими бувають мама і тато. Медіа можуть або закріплювати стереотипи, або розширювати простір для турботливого й залученого батьківства — і ми віримо в другий варіант.

Ще ми продовжували відстоювати інтереси матерів і в закритому форматі — на робочих групах міністерств та міжнародних інституцій, де такі розмови часто не потрапляють у стрічку, але формують рішення надалі.

🥰 Літо вийшло щільним на діалоги, та головний висновок з усіх них один. Коли жінки й матері мають голос у розмовах про економіку, здоров'я, медіа й політику, життя навколо стає трохи зрозумілішим і людянішим для кожної з вас. Ми й надалі будемо там, де ці розмови відбуваються.