Після народження дитини фокус системи охорони здоров’я переважно зосереджується на немовляті. Водночас жінка часто залишається сам на сам із викликами післяпологового періоду — фізичним відновленням, ментальним станом, адаптацією до нової ролі, соціальними й матеріальними труднощами. Саме цю прогалину в системі підтримки обговорили під час круглого столу «Післяпологовий період: професійний діалог», який ГО «Генерація матерів Лада» провела спільно з Київським хабом прав людини.

Подія стала кроссекторальним майданчиком для діалогу між представницями медичної, психологічної, соціальної, правозахисної сфер, громадського сектору та державних інституцій. У центрі розмови — питання, як мають виглядати сучасні протоколи післяпологового відновлення, щоб вони враховували реальні потреби жінок і не відтворювали дискримінаційних чи застарілих підходів.

Дослідження «Лади»: що насправді впливає на відновлення жінки

Під час круглого столу співзасновниця і голова ГО «Генерація матерів Лада» Марина Марченко представила результати дослідження «Якість відновлення жінки після пологів». Дані засвідчують: жінки, які проходили допологову підготовку, загалом легше долають виклики післяпологового періоду. Водночас більшість опитаних стикаються з фінансовими труднощами, нестачею часу для відвідування лікаря та страхом говорити про власний психологічний стан.

Окремим викликом залишається тиск соціальних стереотипів. 81% жінок відчувають очікування «бути ідеальною мамою», сприйняття декрету як «відпустки» та знецінення складності післяпологового періоду. При цьому матеріальний рівень не є визначальним чинником психологічних труднощів — вони виникають у жінок із різним рівнем добробуту. Натомість стабільна підтримка партнера або близького кола є універсальним фактором, що допомагає проходити відновлення легше.

Війна як додатковий фактор вразливості

Учасниці круглого столу окремо наголосили на контексті війни. Частина жінок проходить вагітність і післяпологовий період за відсутності партнера через службу в Силах оборони України. Постійна тривога за близьку людину на фронті стає додатковим психологічним навантаженням.

Клінічна психологиня та консультантка з грудного вигодовування Ольга Макарчук підкреслила важливість створення системного супроводу для дружин і партнерок військовослужбовців, а також необхідність окремих підходів до підтримки жінок, які овдовіли під час вагітності або пережили полон. Їхній травматичний досвід потребує чутливих, міждисциплінарних рішень, а не формальних універсальних протоколів.

Безбар’єрність і антидискримінація 

Представниці громадських організацій і різних груп жінок наголосили: післяпологове відновлення неможливе без урахування широкого спектру потреб. Йдеться як про фізичну доступність — зокрема для жінок з інвалідністю, які досі стикаються з бар’єрами у доступі до базових медичних послуг, — так і про ментальний вимір.

Стигматизація, дискримінація та витіснення «незручних» потреб досі залишаються поширеними щодо жінок з ВІЛ, наркозалежних або інших уразливих груп. Учасниці події наголосили: ці підходи є спадком застарілої системи і потребують системного переосмислення.

Мультидисциплінарна підтримка як відповідь на складні потреби

Окрему увагу під час круглого столу приділили немедичним формам підтримки жінок після пологів. Йдеться про консультативний супровід, підтримку «рівна — рівній», фахову допомогу з грудного вигодовування та залучення підготовлених жінок-наставниць у перші тижні після народження дитини. Такі практики вже давно існують у світі й можуть бути адаптовані до українського контексту.

Також обговорювали роль акушерок як ключових провідниць жінки у післяпологовому періоді. Учасниці наголосили на необхідності ширших повноважень, системної підготовки та професійного визнання акушерок, адже саме від якості їхньої взаємодії з жінкою значною мірою залежить досвід відновлення.

Позиція МОЗ і подальші кроки

Про готовність до системних змін заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар, який долучився до круглого столу. Він підкреслив важливість кроссекторального діалогу та запрошення громадського сектору до формування державних рішень.

За підсумками події ідеї та пропозиції учасниць буде оформлено у рекомендації та передано до Міністерства охорони здоров’я.

Круглий стіл організувала ГО «Генерація матерів Лада» спільно з Київським хабом прав людини в межах проєкту за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.