Дослідження

ВІДПУСТКА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ В УКРАЇНІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЯК ПОТЕНЦІЙНЕ ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ

[btns]

Чи можливо в Україні поєднувати материнство з кар'єрою? Як сьогодні розподіляється догляд за дитиною між батьками та які фактори впливають на участь чоловіків у батьківській відпустці? І як війна змінила ставлення українців до народження дітей?

Ці питання поставила перед собою ГО «Генерація матерів Лада» та ініціювала перше в Україні комплексне дослідження системи відпустки для догляду за дитиною. Головна мета — зрозуміти, якою має бути ця система, щоб підтримувати добробут дитини і сім'ї, гендерну рівність та економічний розвиток жінок, а не створювати бар'єри.

Ключові висновки дослідження

У перші роки життя дитини основну роль у щоденному догляді найчастіше виконує мати: 77% жінок зазначають, що доглядали за дитиною самостійно, а чоловіки підтверджують це, називаючи партнерку основною доглядальницею (72%). У населених пунктах із чисельністю до 1 млн ця модель ще поширеніша: жінки частіше повідомляють про самостійний догляд (85% проти 71%), а чоловіки частіше називають партнерку особою, яка виконувала основний догляд за дитиною (79% проти 65%).  При цьому лише у 14% випадків партнер не проживає разом через мобілізацію — тобто в більшості сімей обидва батьки присутні, але розподіл обов'язків залишається нерівним.

Для жінок основним джерелом доходу під час відпустки є зарплата партнера (67%), тоді як для чоловіків — власні заощадження (47%). 

29% жінок повідомляють про помірне або суттєве зниження бажання мати дітей через можливі професійні наслідки відпустки. Кожна п'ята родина відкладає рішення про народження дитини через можливу мобілізацію чоловіка, а кожна четверта зазначає, що мобілізація ускладнює прийняття рішення щодо батьківства.

Більшість опитаних роботодавців погоджуються, що тривала перерва в роботі може впливати на професійний розвиток співробітників (80%). Ця думка також притаманна більшою мірою керівникам чоловікам порівняно з жінками (86% проти 73% відповідно). Роботодавці загалом демонструють високу готовність підтримувати коротку (до року) та довготривалу (1-3 роки) відпустку незалежно від статі працівника, але повна підтримка відпустки жінок майже вдвічі вища, ніж чоловіків

Повернення з доглядової відпустки супроводжується страхом втрати навичок, ризиком дискримінації й непевністю щодо робочого місця. Плавна адаптація, гнучкий графік і підтримка колективу значно зменшують тривожність та полегшують професійне відновлення

Опитані експертки й експерти наголошують: чинна система відпустки по догляду за дитиною потребує оновлення.  

Міжнародний досвід показує, що інвестиції у справедливі та ефективні системи відпусток по догляду за дітьми окупаються через підвищення народжуваності, покращення гендерної рівності та зростання економічної активності жінок. Для України це особливо актуально в контексті демографічних викликів та потреб післявоєнної відбудови.

Рекомендована модель відпустки

На основі зібраних даних, аналізу міжнародних підходів та досвіду «Генерація матерів Лада» сформувала цільову модель відпустки по догляду за дітьми. Організація пропонує підійти до питання комплексно, впроваджувачі поступові зміни. Зміни мають охоплювати одночасно кілька напрямків: вдосконалення фінансової моделі підтримки, розвиток доглядової інфраструктури, створення механізмів для більшого залучення татів до використання відпустки та трансформацію корпоративної культури на робочих місцях. 

Лише комплексний підхід до впровадження змін дозволить побудувати систему, яка реально підтримує сім'ї, а не створює бар'єри.

Про дослідження

Дослідження реалізовано ГО «Генерація матерів Лада» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір». Воно включає аналіз міжнародного досвіду та української законодавчої бази, опитування батьків, опитування роботодавців, фокус-групові дискусії серед батьків та тих, хто планує дітей, та експертні інтервʼю.
 

Дослідження «Якість відновлення жінки після пологів»

[form]

Яким є досвід українських матерів після народження дитини? Чи знають вони, як відновлюватися? Чи є до кого звернутися по допомогу? І як на це вплинула війна?

Саме ці питання лягли в основу дослідження, яке провела громадська організація «Генерація матерів Лада». Його мета — ключових виклики, з якими стикаються жінки, і розробити рекомендацій для покращення медичної, соціальної та інформаційної підтримки. Це – перше комплексне дослідження в Україні, яке охопило фізичний, психологічний, соціальний та правовий виміри життя жінки після народження дитини.

Про дослідження

У фокусі дослідження — жінки, які народили в Україні, доглядають дитину або дітей і перебувають у завершеному післяпологовому періоді. До вибірки потрапили саме жінки, для яких на момент опитування минуло від 1,5 до 7,5 місяця після пологів, адже вони вже завершили період післяпологового відновлення, втім, можуть детально пам’ятати різні його аспекти.

Окрім цього, організація здійснила огляд чинного законодавства України, яке регулює питання післяпологового періоду, і дослідила системи підтримки жінок у Польщі, Нідерландах, Іспанії, Великій Британії, Німеччині й Канаді.

Про фізичний стан жінок

39% опитаних жінок мали основні симптоми можливих гінекологічних ускладнень і порушень роботи органів малого таза в перші 2 місяці після пологів; 18% жінок, які мали такі симптоми, нічого не робили з ними.

41% респонденток повідомили про основні симптоми можливих гормональних, дерматологічних порушень та дефіциту нутрієнтів і мікроелементів у перші 2 місяці після пологів. Майже половина жінок з тих, які мали такі симптоми, нічого не робили з ними.

Серед причин не звернення до спеціалістів респондентки називають: нестача часу через постійний догляд за дітьми, сприйняття симптомів як нормальних, фінансові труднощі й недоступність лікарів у населеному пункті.

Про психологічний стан жінок

96% жінок стикнулися з психологічними труднощами в перші місяці після пологів. Лише 7% звернулися по професійну допомогу, тоді як 45% — тільки до близьких, а 18% не вживали жодних заходів.

Найбільше жінки відмічали такі стани:

• нестача енергії чи втома (74%), дратівливість
• (73%), плаксивість (73%), апатія, втрата інтересу чи задоволення (72%), порушення
• сну — безсоння чи гіперсомнія (70%), тривожність чи страх (65%), пригнічений
• настрій (61%).

Про чинники впливу на якість відновлення після пологів

Відновлення після пологів для всіх опитаних жінок було ускладнене низкою соціально-економічних і соціально-психологічних, зовнішніх і внутрішніх факторів.

На цей процес найбільше впливали війна й пов’язані з нею небезпеки, мобілізація або ризик мобілізації партнера, фінансові труднощі й загальний фізичний і психологічний стан після пологів.

Поширеним явищем у перші місяці після пологів стали фінансові труднощі, зокрема 72% жінок стикалися з ними. 10% респонденток зазначили, що їм доводилось брати споживчі кредити або позичати гроші для покриття базових потреб.

Дані також свідчать про недостатній рівень інформованості серед жінок. Лише 42% опитаних мали інформацію про наслідки пологів і вживали профілактичних заходів, тоді як 32% дізналися про проблеми вже після їх прояву.

Порівняння з міжнародним досвідом

Аналіз свідчить, що більшість європейських країн і Канада вже адаптували свої медико-технологічні документи до сучасних підходів у післяпологовому догляді. Національні клінічні протоколи цих держав оновлювались у 2022–2023 роках і містять рекомендації щодо:

• оцінки стану здоров’я жінки в післяпологовий період;
• покращення стану психічного здоров’я матері;
• харчування й фізичної активності матері;
• контрацепції;
• заходів з охорони здоров’я новонародженого;
• грудного вигодовування;
• графіка прийомів лікаря в післяпологовий період;
• залучення партнера до післяпологового відновлення жінки.

В Україні ж питання післяпологового догляду регулюється кількома клінічними протоколами, які на сьогодні також застарілими і не відповідають актуальним рекомендаціям ВООЗ.

Так, організація пропонує переглянути нормативно-правові акти, що регулюють питання пологів і післяпологового періоду і оновити їх відповідно до актуальних рекомендацій ВООЗ «Рекомендації ВООЗ щодо післяпологового відновлення жінок» (2022), які замінили попередні рекомендації ВООЗ 2013 року, розширивши їх з 12 до 63 пунктів.

Дослідження проведено ГО «Генерація матерів Лада» у партнерстві з Міністерством охорони здоровʼя України за підтримки Офісу Дій та Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом.

Адвокаційна та інформаційна діяльності щодо результатів дослідження впроваджується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.